Люди і Громада

Суспільне життя України

Реклама

Думки

14 квітня 2022: крейсер «Москва» іде на дно Чорного моря

Опубліковано: | Редакція «Громада» | 2 хв читання

Ретроспектива дня, коли затонув флагман Чорноморського флоту Росії, а війна далі стосувалася евакуації, дипломатії та допомоги.

14 квітня 2022 року новини з Чорного моря затьмарили решту подій дня: російський ракетний крейсер «Москва» затонув. Військово-морський флот Росії намагався відбуксирувати пошкоджене судно до Севастополя, але воно не дісталося порту. Міністерство оборони Росії підтвердило, що флагман затонув після вибуху та пожежі на борту. Україна заявляла, що уразила корабель ракетами «Нептун».

У той самий день з'явилася інформація, що «Москва» була серед кораблів, які брали участь в атаці на острів Зміїний 25 лютого. Як повідомлялося, це найбільший військовий корабель, потоплений у бою з часів Другої світової війни. Крейсер проєкту 1164 був головним кораблем своєї серії й служив з 1982 року.

Біль цивільних

За цим днем стояла й буденна, важка арифметика війни. Російські війська відкрили вогонь по автобусній колоні, яка евакуювала жителів із Борової: загинули 7 осіб, ще 27 зазнали поранень. А напередодні, 13 квітня, голова Харківської обласної адміністрації Олег Синєгубов повідомив, що за добу на Харківщині загинули семеро людей і 22 були поранені.

Заяви та звинувачення

Росія заявила, що два українські вертольоти завдали щонайменше шести ударів по житлових будинках у селі Климове Брянської області, внаслідок чого поранено семеро людей. Україна відкинула ці звинувачення й назвала їх спробою розпалити антиукраїнську істерію. Російська влада також повідомила про тимчасову евакуацію всіх жителів двох сіл після нібито обстрілу населеного пункту Сподарюшино в Бєлгородській області.

Напередодні Міністерство оборони Росії пригрозило, що почне вражати в Києві «центри ухвалення рішень» і командні пункти, зокрема й президента Володимира Зеленського, якщо українські сили продовжать атаки на російську територію.

Дипломатія й підтримка

Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу сказав, що Туреччина й надалі працює над організацією можливої зустрічі Зеленського та Путіна. 13 квітня до Києва прибули президенти Польщі, Литви, Латвії та Естонії — Анджей Дуда, Гітанас Науседа, Егілс Левітс і Алар Каріс — і зустрілися із Зеленським. Того ж дня США оголосили про додаткову військову допомогу Україні на 800 мільйонів доларів: артилерійські системи, боєприпаси, бронетранспортери, вертольоти Мі-17, 300 дронів Switchblade та безпілотні катери для берегової оборони.

Наслідки війни сягали й далеко за межі фронту. Єгипет повідомив, що Індія дозволила імпорт єгипетської пшениці через дефіцит, спричинений вторгненням Росії в Україну. А у Вашингтоні протестувальники спроєктували український прапор на стіну посольства Росії, яке у відповідь спробувало перекрити зображення прожекторами.

Ще почитати

Реклама