21 березня 2022 року: ультиматум, відмова та ціна перемир'я

21 березня 2022 року став днем, коли війна в Україні проявилася одразу в кількох вимірах: ультиматум одному місту, удар по мирній інфраструктурі столиці, техногенна небезпека на Сумщині та перші публічні розмови про ціну перемир'я.

Ультиматум для Маріуполя

Росія встановила для України термін: до 5:00 за київським часом (3:00 за UTC) 21 березня місто Маріуполь мало бути здане. Відповідь була негайною. Віцепрем'єр-міністерка Ірина Верещук заявила, що російську сторону вже поінформували про відмову. Так Україна відхилила вимогу залишити місто під контролем Росії.

Накладалося це на тривожні повідомлення попереднього дня. 20 березня міська рада Маріуполя заявила, що російські військові примусово вивезли «кілька тисяч» людей до таборів і віддалених міст Росії. Отже, мова йшла не лише про військовий контроль над територією, а й про долю людей, які залишалися в місті.

Київ і Суми

У Києві російський авіаудар зруйнував торговий центр; загинуло щонайменше вісім людей. Пізніші описи уточнюють, що удар по торговому центру «Retroville» припав на 20 березня 2022 року, а втрати становили щонайменше вісім осіб. Битва за Київ тоді ще тривала; згодом, 1 квітня 2022 року, вона завершилася відступом російських сил з усієї Київщини.

Того ж дня, 21 березня, стався витік аміаку на хімічному заводі «Сумихімпром» у Сумах. Як з'ясувалося пізніше, під час боїв під Сумами російський авіаудар пошкодив одну з ємностей з аміаком. Забруднення поширилося в радіусі 2,5 км, зокрема на села Новоселиця та Верхня Сироватка. Через напрямок вітру саме місто Суми майже не постраждало, попри близькість до місця витоку.

Розмова про перемир'я

Президент Володимир Зеленський того дня сказав, що розгляне можливість відмовитися від прагнення України вступити до НАТО в обмін на припинення вогню. Днем раніше, 20 березня, з'явилося повідомлення з посиланням на таблоїд Daily Express: кореспондент ВВС нібито сказав, що президент Росії Володимир Путін «нарешті погодився» зустрітися із Зеленським. Тобто на тлі ультиматуму Маріуполю говорили і про можливі переговори.

Опір і підтримка поза фронтом

У ці дні громадянський опір проявлявся і в окупованих містах. 20 березня жителі Херсона підійшли до російської військової техніки та сказали військовим іти додому. Пізніші описи зазначають, що місцеві мешканці в різних містах організовували протести й блокували рух техніки, а у відповідь російські військові відкривали попереджувальний вогонь.

У Берліні того ж 20 березня антивоєнні демонстранти влаштували концерт біля Бранденбурзьких воріт із закликом до припинення війни.

Санкції та енергетика

Міжнародний тиск на Росію мав і прикладний вимір. 21 березня поліція Гібралтару заарештувала в порту суперяхту, що належить російському олігарху Дмитру Пумп'янському. Пумп'янський перебував під санкціями Великої Британії та Європейського Союзу.

У суботу 20 березня Болгарія заявила, що припинить імпорт газу від «Газпрому», коли наприкінці 2022 року завершиться десятирічна угода. Міністр енергетики Олександр Ніколов додав, що країна шукатиме збільшення постачань з Азербайджану.

У Білому домі тим часом повідомили, що президент США Джо Байден мав вирушити до Варшави 25 березня після зустрічей у Брюсселі з союзниками по НАТО, лідерами G7 та Європейського Союзу.

Підсумок дня

День 21 березня 2022 року показав різницю між мовою ультиматумів і реальністю громад: відмова здати Маріуполь, зруйновані будівлі в столиці, забруднені аміаком села на Сумщині. Водночас у публічному просторі вже лунали слова про перемир'я та переговори.