6 березня 2022 року: дипломатія, евакуація Ірпеня й удар по Гавришівці
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 2 хв читання
Ретроспектива одного дня повномасштабного вторгнення: телефонні розмови лідерів, масова евакуація цивільних, ракетний удар по аеропорту та протести в різних країнах.

6 березня 2022 року, на одинадцятий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, новини з фронту і з дипломатичних кабінетів надходили одночасно. Для української громади це був день евакуації, тривоги за цивільну інфраструктуру й пошуку шляхів до припинення вогню.
Евакуація Ірпеня і удар по Вінниччині
Накануні, 5 березня, українські військові розпочали масову евакуацію цивільних з Ірпеня. Місто піддавалося обстрілам російської авіації та артилерії, і значна його частина вже була зруйнована.
6 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що міжнародний аеропорт «Вінниця» імені Гавришівка у Вінницькій області повністю знищений після удару вісьмома російськими балістичними ракетами.
Українські військові того дня заявляли, що від початку вторгнення знищили понад 11 тисяч російських військових. Речник Міністерства оборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков раніше, у середу, говорив про 498 загиблих російських військових.
Розмови про припинення вогню
Дипломатична активність була помітною. 5 березня прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннетт зустрівся в Москві з президентом Росії Володимиром Путіним, щоб обговорити вторгнення і можливе припинення вогню. Він став першим світовим лідером, який особисто зустрівся з Путіним після початку вторгнення. 6 березня Беннетт заявив, що Ізраїль намагатиметься посередничати між Україною і Росією, навіть якщо спроби не матимуть успіху.
Того ж дня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав Путіна оголосити припинення вогню. За повідомленнями, Путін відповів, що готовий до діалогу, але застеріг: затягування переговорів може зірвати їх. Він також закликав Україну припинити бойові дії, щоб військова кампанія завершилася.
У телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Путін сказав, що Росія більше не атакуватиме атомні електростанції та відкрита до тристоронньої зустрічі за участю Росії, України та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Санкції та економічні наслідки
5 березня Visa і Mastercard призупинили роботу в Росії. Visa повідомила, що припинить транзакції протягом найближчих днів, а після повного запровадження заборони картки, випущені в Росії, перестануть працювати за кордоном. Того ж дня італійська поліція вилучила розкішні вілли та яхти на 143 мільйони євро в п’яти російських олігархів, щодо яких діяли санкції Європейського Союзу.
6 березня в Росії оприлюднили урядову директиву: державні установи та інтернет-провайдери, які їх обслуговують, мають до 11 березня перейти на російські DNS-сервери і, наскільки можливо, на домен .ru, а також замінити іноземні скрипти JavaScript на розміщені всередині країни. Водночас російська влада не планувала відключатися від глобальної мережі.
Протести
6 березня в містах Росії під час акцій проти вторгнення затримали близько 4 тисяч демонстрантів. У Казахстані влада вирішила дозволити антивоєнні акції на тлі побоювань щодо санкцій, і в Алмати люди вийшли протестувати проти російського вторгнення.
У підсумку 6 березня 2022 року поєднало гуманітарну тривогу в Україні, дипломатичні контакти й дедалі ширшу міжнародну реакцію — від санкцій до вуличних протестів.
Ще почитати
Один день війни: обіцянка тиші й удари по містах
Опубліковано: