Перемир’я на 8–9 травня: що передувало оголошенню 4 травня

4 травня 2026 року російське міністерство оборони оголосило перемир’я з 8 по 9 травня. Саме оголошення було коротким, але воно стало підсумком кількох тижнів, у які поєднувалися дипломатичні сигнали, удари по об’єктах у Росії та юридичні кроки в Європі.

Пропозиція, що передувала оголошенню

За кілька днів до цього, 29 квітня, під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом президент Росії Володимир Путін запропонував перемир’я на День перемоги, 9 травня. Оголошення міністерства оборони 4 травня стало практичним продовженням цієї пропозиції: воно визначило проміжок — з 8 по 9 травня.

Тиждень, який не був тихим

У ті самі дні бойові дії тривали. 28 квітня повідомлялося, що пожежа на нафтовому терміналі в Туапсе посилилася після третього удару українських дронів по об’єкту за два тижні. Згодом, як зазначається в довідкових матеріалах, серія атак на НПЗ і термінал у Туапсе тривала з 16 квітня до 27 травня 2026 року, об’єкти зупиняли роботу, а в районі виникло значне забруднення довкілля.

29 квітня дрон Служби безпеки України (СБУ) вразив нафтопереробний завод поблизу Пермі, що спричинило велику пожежу. Того ж дня, за повідомленнями, внаслідок удару українського дрона по пасажирському автобусу у Вознесенівці Бєлгородської області Росії загинули троє людей, ще восьмеро дістали поранень.

Україна, своєю чергою, повідомила 28 квітня, що у березні перехопила понад 33 тисячі російських дронів — найбільший місячний показник від початку повномасштабного вторгнення. Ці цифри показують, у якому режимі підходили до короткого перемир’я: навантаження на цивільне населення й на протиповітряну оборону лишалося високим аж до самого оголошення.

Європейський вимір

1 травня Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку створення спеціального трибуналу для переслідування російських керівників за злочини, пов’язані з війною проти України. Також він закликав зберігати санкції до повного виконання мирної угоди. Таким чином, за три дні до оголошення перемир’я європейські депутати чітко заявили, що тимчасова пауза не змінює їхньої позиції щодо відповідальності та санкцій.

У довідкових матеріалах пояснюється, що запропонований Міжнародний кримінальний трибунал для Російської Федерації мав би судити вищих російських і білоруських лідерів за злочин агресії як відповідальних за вторгнення в Україну.

Внутрішній порядок денний

У Україні наприкінці квітня тривало й інше обговорення: 28 квітня оприлюднили нові частини так званих «плівок Міндіча» — записів розмов бізнесмена та ймовірного довіреної особи Тимура Міндіча з високопосадовцями, зокрема Рустемом Умєровим. Цей інформаційний шлейф супроводжував суспільну дискусію паралельно з воєнними й дипломатичними подіями.

Що лишається з цього дня

Оголошення 4 травня 2026 року стосувалося лише двох днів — 8 і 9 травня. Воно з’явилося на тлі активних ударів з обох боків, європейських вимог щодо трибуналу і санкцій та внутрішньоукраїнських дискусій. Для суспільства, яке жило в умовах постійних тривог, така короткочасна пауза була заявленою, але не обов’язково очевидною зміною. Ретроспективно цей день показує, наскільки різні процеси — дипломатичні, військові та правові — рухалися одночасно.