Після Парижа: що лишилося від нормандських домовленостей
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 1 хв читання
Ретроспектива про те, як зустріч у нормандському форматі 9 грудня 2019 року визначила настрій наступних днів.

11 грудня 2019 року розмови про паризьку зустріч у нормандському форматі тривали вже третю добу. Саме тоді було видно, що саміт 9 грудня 2019 року змінив тональність обговорення війни на Донбасі.
Нормандський формат — це чотиристоронні зустрічі за участю України, Німеччини, Франції та Росії, де обговорюють питання російської збройної агресії проти України. У Парижі за одним столом зібралися Володимир Зеленський, Володимир Путін, Емманюель Макрон і Ангела Меркель. Для Зеленського і Путіна то була перша особиста зустріч. Для самого формату — перша зустріч лідерів у такому складі з 2016 року.
Перемир’я до кінця року
Головним підсумком розмови стала домовленість Росії та України запровадити припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року. Про цей результат повідомили як про прорив у переговорах. Тому 11 грудня 2019 року увагу прикували не лише до самої зустрічі, а й до того, чи вдасться виконати узгоджене в стислий термін, який лишався до кінця місяця.
Для людей, які жили поблизу лінії зіткнення, така домовленість означала сподівання на тишу. Проте факти того часу фіксують лише політичне рішення сторін, а не його виконання. Оцінювати результат тоді було зарано: попереду були дні, що мали показати, чи зустріч у Парижі стане початком змін.
Саме так її й сприймали 11 грудня 2019 року: як крок, що поєднав символічну подію — першу зустріч двох президентів — із конкретним зобов’язанням щодо припинення вогню.
Ще почитати
Один день війни: обіцянка тиші й удари по містах
Опубліковано: