10 березня 2022: переговори в Анкарі та закон про активи
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 2 хв читання
Розмова міністрів закордонних справ у Туреччині, дебати у Верховній Раді України щодо арешту активів і заяви про санкції — що відбувалося в політиці того дня.
10 березня 2022 року в Анкарі, столиці Туреччини, відбулася зустріч міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби. Лавров прибув до Анкари напередодні, 9 березня. Це були переговори найвищого рівня між двома державами від початку вторгнення.
Домовитися про припинення вогню не вдалося. Проте, як повідомлялося, сторони обговорили можливість зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Росії Володимира Путіна.
Заяви про переговори й капітуляцію
У той самий день міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна готова прийняти капітуляцію Росії «з розумінням». Раніше, 8 березня, Зеленський в інтерв’ю ABC News сказав, що Україна відкрита до обговорення статусу самопроголошених «республік» на сході країни, визнаних Росією, — Донецької та Луганської областей. Він також визнав, що його країна, можливо, вже не готова до вступу в НАТО.
Закон про примусове вилучення активів
У Верховній Раді України 10 березня почали обговорювати новий закон. Він мав би дозволити примусове вилучення всіх активів, що належать громадянам Росії, а також українцям, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) визнає російськими колаборантами. Тижнем раніше було ухвалено законопроєкт, який дозволяв примусово вилучати активи російської держави та російських компаній.
Санкції та позиція Москви
Того ж дня Путін визнав, що санкції створили для Росії проблеми. Водночас він назвав їх нелегітимними та застеріг Захід, що Росія вийде з цієї ситуації сильнішою й розв’яже ці проблеми.
Соціальні мережі й війна
У день переговорів стало відомо про зміну правил Facebook та Instagram для користувачів у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі. Як випливало з внутрішніх листів, платформи тимчасово дозволили закликати до насильства щодо росіян і російських військових у контексті війни. Речник компанії Meta пояснив це тимчасовими винятками для політичного висловлювання, зокрема гасла «смерть російським загарбникам». Заклики до насильства щодо російських військовополонених і «достовірні заклики до насильства щодо російських цивільних» залишалися забороненими. Дозволили й погрози смертю Путіну та президенту Білорусі Олександру Лукашенку. Крім того, компанія зробила вузький виняток для вихваляння полку «Азов» — лише в контексті захисту України або його ролі як частини Національної гвардії.
Напередодні: Маріуполь і Чорнобиль
Переговори відбувалися на тлі подій 9 березня. Російський авіаудар зруйнував пологове відділення та дитячу лікарню в Маріуполі: загинули троє людей, щонайменше 17 дістали поранення. Зеленський казав, що доля багатьох людей невідома.
Того ж дня Кулеба заявив, що резервні дизель-генератори, які охолоджують відпрацьоване ядерне паливо, можуть пропрацювати ще лише 48 годин, а витік радіації з Чорнобиля стане «неминучим», якщо електропостачання не відновити негайно. Він також наголосив, що «варварська війна Путіна» загрожує всій Європі. Водночас Міжнародне агентство з атомної енергії повідомило, що найближчим часом «критичного впливу на безпеку» не очікується.
Тоді ж британська армія підтвердила, що кілька військовослужбовців, які перебувають на дійсній службі, самовільно залишили частини й, імовірно, вирушили воювати в Україну. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес сказав, що вони порушують закон і будуть притягнуті до відповідальності після повернення.
