12 березня 2022: переговорний тиск і санкції навколо війни
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 2 хв читання
Ретроспектива дня, коли Зеленський назвав Єрусалим можливим місцем переговорів, а напередодні світ говорив про санкції, діалог і цифрові обмеження.
12 березня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що переговори про припинення вогню між Україною та Росією варто проводити в Єрусалимі. Він також сказав, що прем’єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет міг би позитивно вплинути на перемовини.
Ця заява з’явилася після кількох днів дипломатичної активності. Напередодні, 10 березня, у Анкарі зустрілися міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Це були найвищі за рівнем переговори двох держав від початку вторгнення. Про припинення вогню домовитися не вдалося, проте обговорювали можливість зустрічі Зеленського й президента Росії Володимира Путіна.
Сигнали про розмову
11 березня заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква заявив, що Зеленський готовий говорити з Путіним у будь-який момент, коли той буде готовий. Того ж дня прессекретар Кремля Дмитро Пєсков сказав, що Путін відкритий до зустрічі із Зеленським. Під час зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком Путін говорив про «позитивні зрушення» в переговорах з Україною.
Ці слова позначилися на ринках: акції у США та інших країнах подорожчали, а індекс Dow зріс на 300 пунктів.
Санкції та економічний тиск
У ці ж дні тривав санкційний тиск. 11 березня президент США Джо Байден оголосив, що скасує Росії режим найбільшого сприяння в торгівлі, діючи узгоджено з Європейським Союзом і «Групою семи». Сполучені Штати також заборонили імпорт російських морепродуктів, алкоголю та алмазів, заборонили американцям нові інвестиції в Росії та запровадили кримінальну відповідальність за вивезення до Росії готівкових доларів США.
10 березня Путін визнав, що санкції створили для Росії проблеми, але назвав їх нелегітимними й попередив Захід, що Росія стане сильнішою та впорається з труднощами.
В Україні 10 березня Верховна Рада України почала обговорювати законопроєкт, який дозволив би примусово вилучати всі активи громадян Росії, а також українців, яких суд або Рада національної безпеки і оборони України визнають російськими колаборантами. Тижнем раніше ухвалили закон про примусове вилучення активів російської держави та російських компаній.
Війна й інформаційний простір
Цифрові платформи теж опинилися в центрі подій. За внутрішньою кореспонденцією, 10 березня Facebook та Instagram почали дозволяти користувачам у Східній Європі, країнах Балтії та на Кавказі закликати до насильства щодо росіян і російських військових у контексті війни. У компанії Meta пояснили це тимчасовим пом’якшенням правил щодо політичного висловлювання. Заклики до насильства щодо російських військовополонених і «достовірні заклики до насильства щодо російських цивільних» залишалися забороненими. Дозволили й погрози смертю Путіну та Лукашенку, а також тимчасово — похвалу полку «Азов» у контексті захисту України.
У відповідь 11 березня Росія заблокувала доступ до Instagram, пославшись на те, що Meta допускає «заклики до насильства» щодо російських військових і погрози смертю Путіну.
У той самий день Росія дозволила іноземним добровольцям вступати до її армії. Міністр оборони Сергій Шойгу повідомив, що отримано близько 16 тисяч заяв, переважно від людей із Близького Сходу.
Таким був політичний контекст 12 березня 2022 року: пропозиція перенести переговори до Єрусалима з’явилася тоді, коли обидві сторони говорили про можливість зустрічі лідерів, а санкційне та інформаційне протистояння тривало.
