2 березня 2022: відлуння європейської заявки України та дипломатичні кроки
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 1 хв читання
Огляд подій навколо членства України в ЄС, санкцій проти Росії та закликів до антивоєнних протестів.

Станом на 2 березня 2022 року тривали наслідки рішень, ухвалених у попередні дні. Російський опозиційний лідер Олексій Навальний закликав до нових антивоєнних акцій у Росії та в усьому світі, а також до протестів проти президента Володимира Путіна.
Шлях до ЄС
У лютому, 28-го числа, президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство країни в Європейському Союзі. Того ж дня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Україна згодом має вступити до ЄС, назвавши її однією з європейців. Наступного дня, 1 березня, Європейський парламент формально прийняв заявку.
Санкції та дипломатія
Прем'єр-міністр Андорри Хав'єр Еспот 1 березня оголосив, що в середу внесе в парламент невідкладний законопроєкт, аби Генеральна рада могла ухвалити нормативну базу для економічних санкцій проти Росії. Вони мали заморозити банківські активи 700 осіб і 50 компаній, які ЄС пов'язує з вторгненням. Як повідомлялося, для Андорри це був перший випадок запровадження санкцій проти іноземної держави.
Тоді ж міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Китай допомогти з посередництвом для припинення вогню. Голова МЗС Китаю Ван І відповів, що Пекін готовий допомогти Росії та Україні дійти згоди.
Фронт і переговори
За даними української розвідки, ЗСУ зірвали замах на Зеленського, знищивши групу чеченських воєнізованих формувань, відомих як кадировці, які 26 лютого намагалися проникнути до Києва. Високопосадовець територіальної оборони повідомив про вхід підрозділів білоруських сухопутних військ на північ Чернігівської області, проте в офісі президента України заявили, що доказів цього немає. Білорусь раніше говорила, що не направлятиме війська в Україну.
Раніше, 28 лютого, радник керівника президентського офісу Михайло Подоляк оголосив про початок мирних переговорів; Україна наполягала на припиненні вогню. Офіс президента Франції повідомив, що Путін у розмові з Емманюелем Макроном підтвердив готовність узяти зобов'язання щодо припинення атак на цивільних і цивільну інфраструктуру та убезпечення основних доріг.