Різдвяне перемир’я 2023 року: пропозиція без довіри
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 1 хв читання
Аналіз того, як оголошене 5 січня одностороннє припинення вогню стало темою політичного порядку денного на початку січня 2023 року.

9 січня 2023 року, за кілька днів після завершення оголошеного «різдвяного» припинення вогню, його політичний сенс уже можна було оцінювати. Пропозицію висунули 5 січня: за ініціативою Патріарха Московського Кирила президент Росії Володимир Путін оголосив одностороннє припинення вогню 6–7 січня у зв’язку з Різдвом за юліанським календарем.
Чому відповіді не було
Ключовою особливістю цієї ініціативи була її односторонність. Росія оголосила паузу від власного імені й не пропонувала спільних умов. Україна відхилила пропозицію відповісти взаємним припиненням вогню, пояснивши це браком довіри.
Що це означало
За фактами, відмова трималася не на формальних деталях, а на оцінці надійності того, хто оголошує паузу. Так сторони по-різному розставили акценти: одна подала крок як релігійний жест до свята, інша не побачила підстав для взаємності.
Звідси видно, що на початку 2023 року питання припинення вогню залишалося передусім питанням довіри, а не лише календаря чи дат.