Європарламент підтримав спецтрибунал щодо російських лідерів
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 1 хв читання
Ретроспектива резолюції Європейського парламенту, ухваленої 1 травня 2026 року, та контексту, у якому вона з’явилася.
1 травня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій підтримав створення спеціального трибуналу для судового переслідування російських лідерів за злочини, пов’язані з війною в Україні. Документ також містить заклик зберігати санкції проти Росії доти, доки мирну угоду не буде повністю виконано.
Що передбачає ідея трибуналу
Йдеться про запропонований спеціальний міжнародний кримінальний трибунал, який мав би судити за злочин агресії вищих російських і білоруських лідерів як відповідальних за російське вторгнення в Україну. Резолюція Європарламенту стала підтримкою цього підходу з боку європейських депутатів.
Правове підґрунтя такої вимоги описують так: за очевидним консенсусом експертів з міжнародного права, вторгнення Росії в Україну 2022 року порушило міжнародне право. Питання законності вторгнення розглядають окремо від того, чи причетні конкретні посадовці або комбатанти до воєнних злочинів чи злочинів проти людства.
Санкції до повного виконання угоди
Друга ключова вимога резолюції стосувалася санкцій. Європарламент закликав не скасовувати їх, доки мирна угода не набуде повної чинності на практиці. Тобто документ пов’язував пом’якшення тиску не з підписанням домовленостей, а з їхнім реальним виконанням.
Дипломатичний фон
Ухвалення резолюції відбулося на тлі дипломатичної активності навколо війни. За два дні до цього, 29 квітня 2026 року, під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом російський президент Володимир Путін запропонував перемир’я на День Перемоги, 9 травня.
Таким чином, 1 травня 2026 року європейські депутати окреслили позицію щодо двох напрямів: відповідальності вищого політичного керівництва Росії та збереження санкційного тиску до остаточного врегулювання. Пропозицію про травневе перемир’я, висловлену в розмові двох президентів, резолюція в наведених положеннях не згадувала.
Резолюція Європарламенту була політичним сигналом: вона підтримала ідею трибуналу та закріпила вимогу не послаблювати санкції до повного виконання мирної угоди. Переговори про завершення війни тривали, а одним з епізодів стала пропозиція щодо перемир’я на 9 травня.
