Люди і Громада

Суспільне життя України

Реклама

Регіони

Резолюція Європарламенту та спір довкола назви підрозділу

Опубліковано: | Редакція «Громада» | 2 хв читання

Ретроспектива подій 8 липня 2026 року: європейські депутати висловили жаль через рішення про найменування військової частини та вплив цього кроку на відносини з Польщею.

8 липня 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій висловив жаль через рішення президента України Володимира Зеленського назвати військовий підрозділ на честь Української повстанської армії. У документі йшлося про відповідальність цієї формації за різанину поляків на Волині та у Східній Галичині.

Передісторія спору

Резолюція стала продовженням суперечки, яка почалася раніше. Як описано пізніше в довідкових матеріалах, 19 червня 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Зеленського польського ордена Білого Орла. Приводом стало те, що один з українських військових підрозділів отримав почесне звання, яке посилається на УПА. У відповідь Зеленський повернув орден до Канцелярії президента Польщі через «Нову Пошту». Троє колишніх президентів України — Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко — на знак солідарності теж відмовилися від своїх орденів Білого Орла й повернули їх до Польщі.

Отже, до 8 липня питання вже вийшло за межі двосторонніх відносин Києва та Варшави. Ухвалення резолюції в Європарламенті означало, що воно потрапило до порядку денного європейського рівня і стало частиною українсько-європейських відносин.

Чому тема чутлива

Волинська трагедія — це обопільні етнічні чистки польського й українського населення 1943 року на Волині під час Другої світової війни. У них брали участь, зокрема, формування УПА, а також польська Армія Крайова та інші збройні угруповання. Саме цей історичний контекст і зумовив реакцію депутатів на назву військової частини.

Тло того ж тижня

Україна в ті дні жила й війною. 6 липня Генеральний штаб повідомив про удар дронів по Омському нафтопереробному заводу в Сибіру. Того ж дня внаслідок російської атаки балістичними ракетами та дронами на Київщину загинули щонайменше 22 людини, ще 56 дістали поранень; у Києві тривали пошуково-рятувальні роботи, під завалами шукали цивільних.

Що це означало

Поєднання цих подій показує, як перепліталися дві площини українського публічного життя: воєнна реальність і питання історичної пам’яті в діалозі з сусідами та партнерами по ЄС. Резолюція від 8 липня зафіксувала позицію Європарламенту щодо одного з найчутливіших історичних сюжетів, тоді як суперечка з Польщею, що почалася в червні, лишалася тлом для цього рішення.

Ще почитати

Реклама