Протести проти вторгнення: світ вийшов на вулиці
Опубліковано: | Редакція «Громада» | 2 хв читання
Аналіз того, як у перші дні вторгнення громадянська реакція поширилася від Європи й США до Тайваню, Ірану та Білорусі.
У неділю, 27 лютого 2022 року, коли російське вторгнення в Україну тривало вже четверту добу, суспільна реакція на нього набула помітно глобального виміру. Акції проти війни відбувалися на різних континентах, а в деяких країнах за них доводилося платити затриманням.
Вулиці міст світу
Уже 25 лютого протестувальники вдруге поспіль зібралися біля російського консульства в Единбурзі. Того ж дня в норвезькому Кіркенесі разом вийшли українці, норвежці та росіяни; вони вимагали, щоб Володимира Путіна судили в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі. Наступного дня, 26 лютого, люди збиралися біля російського посольства в Лондоні, де на будівлю кидали яйця й вимагали виведення військ з України. У США акції солідарності відбулися в Канзас-Сіті, Солт-Лейк-Сіті, біля Спейс-Нідл у Сіетлі та в інших містах. До протесту в чиказькому Грант-парку долучилися кілька учасників «Конвою свободи». Близько 200 людей закликали до припинення війни в Тайбеї.
Протести з ризиком
Не скрізь вихід на вулицю був безпечним. В Ірані поліція 26 лютого розігнала людей, які скандували проти Путіна біля українського посольства в Тегерані. За даними, що стосувалися Росії, станом на 26 лютого там затримали близько 3000 учасників антивоєнних акцій. 27 лютого антивоєнні демонстранти зібралися в Мінську, попри причетність Білорусі до вторгнення; затримали близько 440 осіб.
Політичний і правовий вимір
Публічний тиск поєднувався з дипломатичним. 25 лютого президент України Володимир Зеленський звинуватив європейське керівництво в бездіяльності, нагадавши про обіцянку «ніколи знову» після Другої світової війни, і закликав громадян країн ЄС протестувати, щоб змусити уряди діяти рішучіше. Масові акції в європейських і американських містах можна розглядати як відгук на цей заклик, хоча самі повідомлення прямого зв’язку не встановлюють.
У правовій площині 27 лютого Україна подала проти Росії позов до Міжнародного суду ООН, вимагаючи негайно припинити російські військові дії.
Цього ж дня спортивний вимір реакції доповнило рішення латвійського хокейного клубу «Динамо» (Рига) вийти з Континентальної хокейної ліги на знак протесту проти вторгнення. Раніше так вчинив фінський «Йокеріт».
Що показали ці дні
У перші дні війни протест набув різних форм: від вуличних акцій і спільних виступів українців, росіян та норвежців до судових кроків і спортивного бойкоту. Масові затримання в Росії та Білорусі показали, що вираження позиції там коштувало свободи, тоді як в інших країнах акції відбувалися відкрито.
Більше в розділі «Суспільство» »
