Протести проти вторгнення: від Мінська до Лондона

27 лютого 2022 року, на четвертий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, реакція суспільств у світі вже виходила за межі дипломатичних заяв. Люди виходили на вулиці, спортивні клуби залишали змагання, а Україна звернулася до міжнародного суду. Ця стаття розглядає, які форми набував публічний спротив і що вони показали.

Вулиця як форма солідарності

Уже 25 лютого в шотландському Единбурзі люди другий день поспіль збиралися біля російського консульства. Того ж дня у норвезькому Кіркенесі українці, норвежці та росіяни провели спільну акцію й закликали судити Володимира Путіна в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

26 лютого акції пройшли в кількох країнах. Біля російського посольства в Лондоні демонстранти кидали яйця й вимагали вивести війська з України. У Сполучених Штатах люди збиралися в Канзас-Сіті, Солт-Лейк-Сіті, біля Space Needle в Сієтлі та в інших містах, закликаючи до миру. У чиказькому Грант-парку солідарність з Україною висловили кілька учасників «Конвою свободи». Близько 200 людей у Тайбеї закликали припинити війну. В Ірані поліція розігнала мітингувальників, які скандували «Смерть Путіну» біля українського посольства в Тегерані.

Ціна протесту в Росії та Білорусі

Найвідчутнішою була ціна виступів у самій Росії та Білорусі. За даними станом на 26 лютого, в Росії від початку вторгнення затримали близько 3000 учасників антивоєнних акцій. 27 лютого антивоєнні демонстранти зібралися в Мінську попри участь Білорусі у вторгненні; затримали близько 440 осіб.

Заклик до європейських урядів

Публічний тиск був не лише стихійним. 25 лютого президент України Володимир Зеленський звинуватив європейське керівництво в бездіяльності та закликав громадян країн Європейського Союзу протестувати, щоб змусити уряди діяти рішучіше. Акції в Единбурзі, Лондоні й американських містах відбувалися на тлі цього заклику, проте прямого зв’язку між ними повідомлення не встановлювали.

Право і спорт

У неділю, 27 лютого, Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи судового припису негайно припинити російські військові дії. Того ж дня латвійський хокейний клуб «Динамо» (Рига) вийшов із Континентальної хокейної ліги на знак протесту проти вторгнення й приєднався до фінського «Йокеріта».

Що це означало

Уже в перші дні війни спротив мав кілька рівнів: громадянські акції на різних континентах, ризик затримань для тих, хто виступав у Росії та Білорусі, юридичний крок держави й рішення спортивних клубів. Для українського суспільства це було свідченням того, що війна стала предметом публічної реакції далеко за межами країни.